Такою була тема круглого столу, що відбувся на базі ГО «Ліга ділових та професійних жінок України».
Підприємці, представники державних структур, громадськості, журналісти, координатори проекту ПРООН в Україні @Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств обговорювали стан і перспективи розвитку жіночого підприємництва та стратегію подальшої діяльності БО в даному напрямі.
Учасники дискусії відзначили, що жінкам і чоловікам в Україні доводиться стикатися з однаковими проблемами в бізнесі. Але рівень їх глибини суттєво відрізняється.
Жінкам важче розпочинати й значно складніше вести бізнес, аніж чоловікам.
Для цього існують суб’єктивні передумови – подвійна зайнятість жінки, її прагнення знайти баланс між родиною та бізнесом.
Проте визначальними є об’єктивні перепони.
Жінки не мають доступу до ресурсів. Їм важче взяти кредит у банку, оскільки вони, як правило, не мають чого надати під заставу: приватизація в Україні фактично пройшла повз жінок – 95% капіталу зосереджено в руках чоловіків.
Жінкам не вистачає оборотного капіталу, зв’язків у верхніх ешелонах влади – усього того, чим володіють чоловіки, які ведуть свій бізнес.
У результаті – жінки витіснені в ті види діяльності, що не дають можливості для розширення бізнесу та отримання високих прибутків.
За даними досліджень, жінки в Україні очолюють лише 23% підприємств. Для порівняння – у світовому вимірі жінкам належить більше третини бізнесу й вони наймають чверть робочої сили.
Чим більше розмір підприємства, тим менше шансів очолити його жінці. Жінки очолюють 25 % мікропідприємств (до 10 осіб працюючих), 17% малих (10-50 працюючих), 10% середніх (50-250 осіб) і лише 6% великих (більше 250 працюючих).
Підприєм¬ства, які очолюють жінки, є менш прибутковими.
Це є не що інше як «горизонтальна сегрегація», або «скляні стіни». Жінки зайняті в менш прибуткових секторах економіки, які a priori не можуть принести надприбутків.
Їх перелік підтверджує стереотипи щодо традиційної зайнятості жінок у домогосподарстві й громаді: освіта та догляд за дітьми, соціальна допомога, готелі, ресторани, роздрібна торгівля, пошиття одягу, салони краси, туризм, мистецтво та відпочинок, облік та аудит.
Чоловіки-підприємці більше представлені у високоприбуткових галузях , які мають кращий потенціал для зростання (у сферах інформаційних технологій, будівництва, інженерних і проектних послуг, у транспорті, добувній промисловості, сільському господарстві, енергетиці).
За даними соціологічних досліджень, головними перешкодами на шляху до успіху в підприємництві жінки України вважають:
• Бюрократію в органах державної влади
На це вказали 77% опитаних і лише 6% зазначили, що ніколи не стикалися з такою перешкодою у своїй підприємницькій діяльності.
• Брак незалежного фінансування
Це заважало стартувати та розвиватися 76% українських жінок-підприємниць. І лише 13% відповіли, що спроможні були знайти необхідне фінансування власного бізнесу
Зважаючи на те, що більшість опитаних представляли сфери торгівлі та послуг (малий та сердній бізнес), які не вимагають великих інвестицій, у цілому для жіночого бізнесу ця перепона набагато сильніша.
Хоча пошук капіталу є випробуванням для бізнес-леді в багатьох країнах, в Україні це зробити особливо складно (у зв’язку з відсутністю незалежного фінансування та високими відсотками кредитних ставок).
• Нестача кваліфікованої робочої сили
Це залишається проблемою для 56% опитаних. Лише 8% респонденток зазначили, що знайти персонал, необхідний для розвитку власної справи, було для них легким завданням.
І це при тому, що в країні велика кількість людей потребують працевлаштування.
• Відсутність урядових програм підтримки
Це вважає гальмом для розвитку бізнесу кожна друга
(46 %) з опитаних жінок.
• Невпевненість у власних силах
Майже 40% опитаних зазначили, що мали сумніви у власних можливостях, коли розпочинали власну справу.
Причиною започаткування влас¬ного бізнесу жінки найчастіше називають прагнення бути не¬залежною
(25 %). 18 % жінок розпочинали свою справу через необхідність – утративши оплачувану роботу. І лише 6 % – керувалися можливостями (мали ресурси, включно з фінансами, знаннями, вмін¬нями та зв’язками).
Учасники зустрічі зазначили, що дуже сподіваються на розробку комплексних програм підтримки жіночого підприємництва.
Банки, місцеві фонди, інвестори повинні звернуть увагу на жінок, надаючи їм фінансову допомогу у вигляді початкового капіталу для запуску власної справи. Такі проекти сприятимуть подоланню фінансових бар’єрів жінками в Україні.
Ще одним засобом вирішення проблеми повинні стати освітні програми, які допоможуть отримати додаткові знання та впевненість у собі. Це можуть бути як вузькопрофільні курси з підприємництва, так і мотиваційні заняття та тренінги.
Говорили й про необхідність та силу об’єднання, адже одна в полі не воїн. Тільки разом можна бути сильними. Тільки разом ділові жінки можуть змусити будь-кого почути їхній голос.
«Доки суспільство дискутує про жіночі ролі й заняття, ми бачимо своє завдання в тому, щоб об’єднавшись, разом створювати умови й зміцнювати основу для особистого й економічного зростання», – таким був одностайний висновок учасників зустрічі.
